Тарас Прохасько Так але
Тарас Прохасько, який віддавна обіцяє нам написати роман, знову його не написав. Зате написав — у своєму ні з ким не сплутувальному стилі — серію шкіців чи, може, есеїв. Про що? Про одне й те саме: про майбутнє, яке було давно, і про все, що вже є, але не знати, як довго ще буде. Зокрема — про такі прості речі, як балькони й фіранки, світло й каміння, гойдалки й туалети, проходи містом і знімання фільму в Карпатах, формула щастя і фактор впливу, бабінтон і зельбсферштендліх тощо. А також про те, що спати треба уважно, снідати — по-своєму, а дивитися — зміщуючи візир. Так, але не це тут головне. Бо головний тут — тип оповіді, в якому рефлексії стають елементами сюжету й оприявнюються не як написані постфактум, а як проговорені в момент народження. І тому ніякі це не шкіци й не есеї, а оповідання в найстрогішому значенні цього слова. Олександр Бойченко Читаючи книгу, я переглядала папки з роботами різних періодів, проживаючи «свою» історію. Серія «Дороги» — це митт...Автор: Прохасько Тарас
ISBN: 9786177807000
Рік видання: 2019
Жанр: Сучасна проза
Кількість сторінок: 75
Час читання: 1 г. 15 хв.
Формати: FB2, EPUB, PDF
